Євген Рибчинський: "Свобода вибору"

12 Листопад, 2015 - 13:24

Найближчої неділі – найвеселіша і наймасовіша розвага усіх українців – вибори.

Другий (добре, що останній) тур.

Щодо Києва, то спотворені результати 25 жовтня дають усі підстави передбачати і без того очікувану перемогу чемпіона у важкій вазі. Навіть публічні дебати двох претендентів дадуть виборцям лише привід для посмішки, а не мотивацію для голосування. Отож, якщо явка на перший тур голосування у столиці становила біля 42%, то на другий тур прийде за даними міського кол-центру не більше третини виборців.

Інша ситуація у місті Лева. Там схльоснулися не просто дві особистості, там битимуться представники двох потужних політичних сил, претендуючих на значний вплив не тільки в регіоні, а й по країні в цілому. Садовий і Кошулинський обидва добре знайомі львів'янам. Обидва мають своїх прихильників і своїх запеклих ворогів. Обом вкрай важлива перемога. Визнаючи усі іміджеві надбання Самопомочі, не можна не зазначити, що Свобода має більш міцне підґрунтя, адже надбудову у вигляді зрозумілої багатьом націоналістичної ідеології ще ніхто не відміняв. А ідеологію Самопомочі за рік роботи партії у великій політиці ніхто так і не зрозумів.

У більшості політологів партія Садового викликає поетичну, але не дуже позитивну асоціацію з Троянським конем, який виглядає святково, проте несе тим, хто дістає його у подарунок цілковите розчарування. Але це не означає, що на шармі чарівного міста Лева Самопоміч не проїдеться ще пару-трійку виборів. Садовий прекрасний маркетолог і проект дійсно заслуговує на оплески, але він був і залишається бізнес-проектом, тоді як Свобода була і залишається єдиним неприречним охоронцем національних інтересів української незалежної держави.

І на відміну від виборів у Києві чи Дніпрі, вибори у Львові розглядатимуться пересічним галичанином, як змагання кольорового іграшкового автомату з бойовим калашниковим. І тут питання стоятиме не в тому, хто краще, Андрій чи Руслан, Самопоміч чи Свобода, а в тому, чи довго ще галичани гратимуться у демократію з тисячами вимушених і не дуже переселенців, чи вони нарешті згадають, що Україна це республіка, а Західна Україна – колиска не тільки етнічного, а й політичного українства.

Євген Рибчинський

http://blogs.pravda.com.ua/authors/ribchinski/5643b75388493/