Іван Бушко: "Треба змінити принцип формування парламенту і прийняти новий виборчий кодекс"

16 Червень, 2014 - 10:14

Депутати Верховної Ради – єдині, хто пережив Майдан, на відміну від колишнього президента, уряду і навіть губернаторів. Чи настав їх час поступитися місцем новим обранцям або нинішній депутатський корпус переживе і чергового президента? Про це в розмові з народним депутатом від Закарпаття Іваном Бушком.

- Іване Івановичу, почнемо з уряду Яценюка. Його діяльність стартувала з обіцянок робити кожний день по одній справі, яка   покращуватиме життя українців. Як Ви вважаєте, це вдалося? 

-   Ні, звичайно. Та й не могло, чесно кажучи. Не та ситуація в країні. Єдине, що реально міг би зробити цей уряд – стабілізувати ситуацію у Донбасі. Але й це, на жаль, поки не вдається. 

- З самого початку уряд Яценюка вважався «технічним», таким що готує грунт для проведення реформ. У цьому розумінні завдання виконано? 

- Теж питання. Перші кроки робляться, але дуже повільно. Ні економічне, ні юридичне підґрунтя поки повністю не підготовлені. 

- А як же непопулярний закон про запобігання фінансовій катастрофі, який прийняла Верховна Рада? Хіба підвищення тарифів на енергоносії не є реформою? 

-Є, але прийняття цих норм вимагали міжнародні фінансові інституції останні, якщо не помиляюся, років 10. Нічого нового тут нема. Просто зараз ситуація така, що Україна більше не може   опиратися. Без цього закону ми просто не отримали б кредит, необхідний для стабілізації бюджету. Думаю, тепер саме таким чином Україні будуть диктувати умови: потрібний закон прийнятий – отримайте черговий кредит. І контроль, що важливо, думаю, на цей раз будуть здійснювати кредитори – МВФ, ЄБРР. 

- А чи не забагато Україна бере кредитів? Відомо, що є проблеми з поверненням минулих. 

- Звичайно, проблеми існують, але великої небезпеки я поки не бачу. Борг України по відношенню до ВВП складає близько 40%. Для порівняння: борг США наближається до 100% від ВВП, а борги розвинених західноєвропейських країн складають у середньому 80%. Головна проблема в тому, аби ці кредити були використані за призначенням і дали результат. 

- А за результат, очевидно, буде відповідати новий Президент України П.Порошенко? 

-   Не тільки президент. Враховуючи, що у нас зараз парламентсько-президентська республіка, відповідальність буде колективною – і президента, і уряду, і парламенту. 

- На скільки, за Вашою оцінкою, Петро Порошенко зможе вплинути на формування коаліції у Верховній Раді і, відповідно, призначення «свого» прем’єр-міністра? 

- Президент поступить так, як він вважатиме за   потрібне. Але я думаю, що нинішній склад Верховної Ради треба розпустити. По-перше, це необхідно, щоб завершити «перезавантаження» влади. А по-друге, цього вимагає суспільство. 
Але тут є небезпека, про яку поки що ніхто не говорить.   Принципові рішення, які обов’язково повинні бути прийняті нинішнім складом Верховної Ради. Тому що новий склад сам себе не «уріже». 
Перше – необхідно змінити принцип формування парламенту і прийняти новий виборчий кодекс. Вибори повинні проходити за відкритими списками. Це важливо. 

- Чому? 

-   Зараз 225 депутатів повинні обиратися за мажоритарною системою. Тобто, Україна поділена на 225 округів. З них 10 – в Криму, 2 – у Севастополі, 21 – у Донецькій області і 11 – в Луганській.   Що з ними робити? «Нарізати» нові округи і офіційно визнати, що ці області ми втратили? 
Повторюю, єдиний можливий вихід з цієї ситуації – відкриті списки. Друге, за що обов’язково повинні проголосувати депутати –   це скорочення Верховної Ради до 300 депутатів.   Вважаю, що в такий складний для країни час суспільство не готове утримувати 450 депутатів. Більше того, із цих 300 треба зняти недоторканість, щоб у депутати перестали лізти олігархи. 
Третє, що важливо – внесення змін до Конституції, які дадуть можливість децентралізації влади. 
І остання умова – той закон, що Верховна Рада не встигла прийняти у другому читанні – про обмеження повноважень прокуратури. Цей закон – також одна з вимог Євросоюзу. 

- Чому ці закони повинні бути прийняті нинішнім складом парламенту? 

- Ну, з виборчим кодексом і кількістю депутатів, думаю, зрозуміло. Спочатку треба прийняти правила, а потім обирати депутатів. А що стосується прокуратури і децентралізації, то це гарантія того, що задекларовані новою владою зміни будуть втілені в життя, а не залишаться на папері. 

- І в такому випадку Ви особисто готові підтримати розпуск парламенту? 

- Якщо ці чотири пункти будуть прийняті, то не тільки я, але, думаю, і багато інших депутатів підтримають розпуск Верхової Ради. 

- А Ви можете прогнозувати, яким буде новий склад парламенту? 

- Ну, по-перше, потрібно визначитися з принципом, за яким будуть обиратися депутати. Справа в тому, що тільки в європейських країнах існує більше десяти різних способів підрахунку голосів за пропорціональною системою.   Крім того, для більшої прозорості необхідно знизити прохідний бар’єр до 3%. 

- Така система, на Вашу думку, зможе забезпечити реальне оновлення парламенту? Або Верховна Рада знову перетвориться у «клуб київських мільйонерів», як це було колись? 

- Ось подивіться, зараз із 450 депутатів 260 – нові. Тобто, за рахунок мажоритарки Верховна Рада в 2012 році була оновлена більш як на 50%. Тепер є можливість оновити депутатський корпус іншим способом – зниженням прохідного бар’єру до 3%, про який я вже сказав. Та і час зараз такий, що в новому парламенті , думаю, будуть присутні і «Русский блок», і партії О.Ляшка, і А. Гриценка, і, безумовно, «Солідарність». Можливо, з’являться якісь нові політичні сили, які теж зможуть подолати прохідний рубіж. 
Відкритими, як я вже знову ж таки згадував, залишаються на сьогоднішній день питання про участь у виборах східних областей і, природно, Криму. 
Щодо Криму є одна пропозиція. Потрібно зробити так, як зробила Грузія після анексії Росією Південної Осетії. Необхідно автоматично включити до складу нового парламенту нинішніх депутатів-мажоритарників від Криму і Севастополя. Україна повинна мати кримських представників , щоби не втрачати зв’язок ні з елітами півострова, ні з народом. 

-    Іване Івановичу, в пам’яті ще живі бійки у Верховній Раді. Якщо до нового парламенту, як Ви говорите, зайде велика кількість радикально налаштованих депутатів, не перетвориться він знову у поле битви? 

-    Враховуючи температуру в суспільстві, може бути й гірше. 

-    І на завершення: що Ви, як парламентар, зробили за 1,5 роки свого депутатства? 

-    Менше, ніж хотілося б, звичайно. Але час такий, тому скільки зробив – стільки зробив. Зупинюсь на дечому. Перше – це законопроект, що стосується зняття оплати за виділення земель під сміттєпереробні заводи. Необхідність такої оплати на роки гальмує реалізацію проектів з утилізації сміття. 
Друге – законопроект про «зелений» туризм. Якщо коротко, то він дозволяє більш точно визначати, що таке «сільський туризм» і легально працювати, не боячись різного роду фінансових та інших перевірок. 
Третє – це нашуміла так звана «пересічка» - збільшення строку перебування автомобілів з іноземними номерами з 5-и до 30-и днів. Цей законопроект пройшов експертні комісії і комітети, тепер чекаю, коли його покладуть на голосування. 
І четверте, не менш важливе, я рахую – це зміни до закону про виноробство. Якщо зміни пройдуть, то в закарпатських виноробів буде можливість офіційно продавати свою продукцію так, як це роблять у Європі. 

- На прощання: знову балотуватися будете? 

- Час покаже. 

Степан Поп, РІО

Теги: