Меморандум МВФ – проект, який потрібно обговорювати

19 Січень, 2017 - 13:10

Чому для України таким важливим є співробітництво з МВФ? Не сам факт виділення чергового траншу, хоча і це теж важливо. На даний момент Україна – це країна, на території якої відбуваються воєнні дії. Тобто для фінансового світу ми є країною з підвищеними ризиками. Співробітництво і діалог з МВФ – це меседж для іноземних інвесторів, що з Україною можна мати справу.

Днями в пресі була розповсюджена інформація про 12 вимог МВФ до України. З огляду на їх неофіційність і відсутність підтверджувальної інформації – вони викликають сумнів. Офіційних коментарів Президента, Кабміну чи НБУ немає. Можливо, це пояснюється тим, що саме цими днями йдуть офіційні переговори Лагард і Порошенка в Давосі під час Всесвітнього економічного форуму. Ймовірніше, остаточна сума траншу і умови його надання будуть зафіксовані після цих переговорів.

Навіть якщо документ, розповсюджений ЗМІ, є справжнім, це всього лише проект. По суті, в ньому викладені вимоги, які так чи інакше вже озвучувалися, деякі з них повторюються, адже не були виконані раніше. Деякі є новими і дискусійними для українського суспільства. Скажу лише – щоб не запропонував Україні МВФ, це всього лише пропозиція, а не кінцевий нормативний акт.

В компетенції української влади – відстоювати свою позицію. І чим сильнішою є ця влада, чим вагомішими є її докази, тим більше позицій їй вдасться відстояти. Повторюся, навіть якщо проект нового Меморандуму є справжнім, після переговорів від нього може залишитися лише половина. Пропоную розглянути, які саме пункти документу для країни є наразі прийнятними, а які – ні. 

Окрім пунктів, що стосуються «Приватбанку», які не є дискусійними, цілком логічними виглядають позиції щодо створення фінансової поліції. Наприкінці грудня Верховною радою було прийнято закон 1797-VIII, який передбачає створення цього органу. Те саме стосується проведення приватизації ряду державних підприємств. На них має прийти новий, ефективний власник, а сама процедура приватизації має бути прозорою та контрольованою платниками податків, якими є громадяни України. 

Згідно інформації в ЗМІ, в проекті йдеться також про перегляд українською стороною закону про держслужбу. По суті, цим законом, а також законом про люстрацію в Україні держслужба була фактично похована. Він неодмінно потребує перегляду. Сьогодні кадрового потенціалу у сфері державної служби практично не існує: для молоді там занизькі зарплати, а старші люди обирають краще піти на пенсію, ніж отримувати лише зарплатню як працюючі пенсіонери.

До речі, про пенсійну реформу. Саме цей пункт я б радив представникам влади відстоювати чи не найбільше. Інакше з нашою тривалістю життя українці масово можуть і не дожити до пенсійного віку. Демографи кажуть, що 40% 20 річних юнаків не доживають до 65 років! Реформа потрібна, але починатися вона повинна не з підвищення пенсійного віку.

Так само неприйнятними є пункти щодо відкриття ринку землі та доступу держави до банківських рахунків українців. Основна причина, чому ні в обидвох цих пунктах – відсутність довіри до влади у суспільства. Відкриття ринку землі неминуче обернеться його розкраданням, тому що механізмів захисту інтересів селянина не знайдено, а доступ до рахунків – полюванням та шантажем підприємців, які вже самі масово закриваються, а малі та середні підприємці створили 79% робочих місць, уявіть який у нас має бути рівень безробіття!

Пункт, який особисто у мене викликає чи не найбільше запитань, стосується скасування пільгових режимів оподаткування. Прийняття законопроектів про створення індустріальних парків депутатська група «Воля народу» домагалася протягом багатьох місяців. Йдеться не про лобіювання чиїхось бізнес-інтересів, а про підтримку промисловості всієї країни. Асоціація з ЄС показала, наскільки неконкурентоспроможними є наші підприємства та товари за кордоном. Не виробляючи власної продукції належної якості марно сподіватися і на створення робочих місць, і на підйом економіки. Нас спонукають і далі бути сировинною країною!? 

Ліквідація спрощеної системи оподаткування для малого підприємництва, викликає ще більше питань. У 2017 році ми побачило, як спрацюють аграрії після ліквідації спецрежиму оподаткування, як зростуть доходи до пенсійного фонду з підняттям мінзарплати і чи з’явилася довіра до влади в результаті всіх здійснених «новацій» у 2016 році.

Із документу, яким оперує ЗМІ, МВФ наполегливо нагадує про єдиний реєстр отримувачів соцвиплат, продовження процесу верифікації соціальних виплати та  затвердження  механізму монетизації субсидій. Якщо взяти за основу суму, яку держава витрачає на субсидії зараз, то видача на руки людям 50 мільярдів гривень навряд чи обернеться добром для цін у магазинах. Треба починати з часткової монетизації, тобто перерахування на рахунок субсидіанта залишку зекономлених коштів, бо монетизація субсидій – це стимул економити енергоресурси. Але влада вже пропонує, що першим етапом має бути монетизація підприємств ТКЕ, а не населення?

Дещо дивує пункт щодо створення в Україні антикорупційних судів. Можливо краще навести лад в існуючій судовій системі, а не створювати нові органи? Ми вже настворювали їх у правоохоронній системі, і результату це не принесло. Антикорупційні суди існують лише в 4-5 країнах світу, і це не європейські країни. Тим більше, що Конституція України не дозволяє створювати спеціальні суди для виконання окремих завдань.

Сьогодні суспільству важливо домогтися від Кабінету міністрів і Національного банку офіційного інформування про умови, на яких Україна збирається отримати черговий транш. 20 січня, у день завершення роботи Давоського форуму в українсьому парламенті проходитиме година запитань до уряду. Щоб нівелювати зловживання навколо теми переговорів з МВФ, депутатська група «Воля народу» пропонує уряду під час цього заходу публічно прозвітувати про перебіг перемовин з Міжнародним валютним фондом і озвучити ті реперні точки, за які українська влада не зайде. Інакше це буде черговим кроком до продажу країни і шляхом у ще глибшу боргову яму.

Ярослав Москаленко

http://blog.liga.net/user/ymoskalenko/article/25702.aspx