Публічні закупівлі мають бути орієнтовані на національного виробника – Анатолій Гіршфельд

1 Листопад, 2017 - 16:38

Народний депутат (депгрупа “Воля народу”) та виконавчий директор Національного комітету з промислового розвитку України Анатолій Гіршфельд вважає, що можна значно скоротити залежність України від зовнішнього фінансування, якщо законодавчо врегулювати систему публічних закупівель. Але поки працюватиме принцип “дозволено все, що не заборонено законом”, нераціональне використання бюджетних коштів триватиме й далі.

“Суть проблеми полягає у недобросовісних постачальниках, які зловживають прогалинами у законодавстві, та у тому, що тендерні комітети не користуються своїм правом здійснювати експертизу постачальників. Ще одна прогалина – ігнорування у термінах поставки тривалості виробництва предмета закупівлі, що створює додаткові корупційні ризики”, – прокоментував цю тему політик виданню “Урядовий кур’єр”. 

“З появою перших збоїв у системі публічних закупівель, потрібно було братися за їхнє униможливлення у майбутньому. Для цього треба скорегувати профільний закон та перевести кваліфікаційні критерії до постачальника з розряду рекомендаційних до обов’язкових. Ці зміни стосуватимуться замовників: органи влади, державні та комунальні підприємства. Адже вони зацікавленні у мінімізації витрат”, – зазначив він.

Парламентарій також зауважив, що тендерні комітети регулярно ігнорують українські товари, навіть якщо вони за параметрами кращі іноземних, тим самим спотворюючи конкуренцію: “Такі випадки траплялися з “Київпастрансом” – коли віддали перевагу трамвайним вагоном польського виробництва, а не львівського підприємства. Свого часу “Укрзалізниця” провела тендер на постачання дизель-поїзда під польського виробника, проігнорувавши вітчизняного”.

На його думку, у законодавстві потрібно прописати наступні вимоги: “Замовник зобов’язаний встановити для предмета закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер, обов’язкові кваліфікаційні критерії: по-перше, наявність документального підтвердження, що учасник процедури є виробником продукції або офіційним дилером предмета закупівлі; по-друге, наявність обладнання та матеріально-технічної бази, необхідних для виготовлення предмета закупівлі. Документальним підтвердженням цього має стати висновок аудиту, проведеного замовником. Замовник зобов’язаний перевірити достовірність наданої інформації, а учасник — надати можливість здійснити таку перевірку. Інакше замовник повинен відхилити тендерну пропозицію. Чинність закону має поширюватися й на афілійовані структури замовника. Для мінімізації випадків блокування торгів слід запровадити плату за подання скарги, але її розмір має варіювати залежно від очікуваної вартості закупівлі”.